- констатувати
- -у́ю, -у́єш, недок. і док., перех.Установлювати, відзначати наявність чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
констатувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
констатований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до констатувати … Український тлумачний словник
констатування — я, с. Дія за знач. констатувати … Український тлумачний словник
визнавати — I = визнати (указувати на правильність, правдивість чого н.), підтверджувати, підтвердити, потверджувати, потвердити, стверджувати, ствердити, констатувати, засвідчувати, засвідчити II ▶ див. сповідувати, уважати 1) … Словник синонімів української мови
відзначати — I 1) = відзначувати, відзначити (здійснювати певні заходи із приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), святкувати, проводити, провести, у[в]шановувати, у[в]шанувати, (кого), справляти, справити 2) = відзначити (висловлюючись, розповідаючи тощо … Словник синонімів української мови